9.1. Мета, завдання і функції бізнес-плану

У сучасній економічній ситуації неможливо досягти певних результатів, не плануючи своїх дій та не прогнозуючи наслідків.

Планування – це визначення мети розвитку керованого об’єкта, методів, способів і засобів її досягнення, розробка програми, плану дій різного ступеня деталізації на ближню і майбутню перспективу.

Планування – одна з важливих передумов оптимального уп­равління підприємством. Планування необхідно будь-якій організацій. Процес планування дозволяє побачити весь комплекс майбутніх операцій підприємницької діяльності.

Підприємництво – це процес прийняття рішень, їх реалізації та оцінки результатів дій, план в свою чергу дає основу для прийняття раціональних рішень. Оптимальним варіантом досягнення максимально ефективних рішень є нова форма плану – бізнес-план. Цей документ описує мету і завдання, які необхідно вирішити підприємству як у найближчому майбутньому, так і на перспективу. У ньому міститься оцінка поточного моменту, сильних і слабких сторін проекту, аналіз ринку та інформація про споживачів продукції або послуг.

Складанню бізнес-плану передує визначення цілей власного бізнесу загалом і бізнес-плану зокрема. При цьому визначаються ділові загальні й особисті цілі, що є основою оцінки успішного бізнесу як особистого успіху підприємця.

Для входження в ринок нового підприємства йому потрібні дослідження стану самого ринку і конкретної ринкової ситуації, а для того, щоб обґрунтувати необхідність реконструкції діючого підпри­ємства, останньому, крім того, слід використати об’єктивні оцінки досягнутих результатів діяльності підприємства.

Бізнес-план охоплює як зовнішні, так і внутрішні цілі. Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи. Головна внутрішня ціль бізнес-плану –бути основою управління підприємницькою діяльністю.

Бізнес-план дає змогу розв’язати низку завдань:

– обґрунтування економічної доцільності напрямків розвитку фірми;

– розрахунок очікуваних фінансових результатів діяльності, насамперед обсягів продажу, прибутку, доходів на капітал;

– визначення джерел фінансування обраної стратегії, тобто способів концентрації фінансових ресурсів;

– підбір працівників, спроможних реалізувати цей план.

Кожне завдання плану може бути розв’язане лише у взаємозв’язку з іншими. Центром бізнес-плану є концентрація фінансових ресурсів. Саме бізнес-план виступає важливим засобом збільшення капіталу компанії. Процес складання плану дає змогу глибоко проаналізувати розпочату справу у всіх деталях.

Підготовка бізнес-плану є процесом, що безперервно повторюється та поновлюється, отже, і висновки, які випливають з цього, мають час від часу переглядатися. Фактично процес підготовки бізнес-плану є безперервним.

Хоч фірма формально складає новий бізнес-план щорічно, на практиці його виконання контролюється постійно, а уточнення слід вносити якомога частіше, можливо, щоквартально або навіть щомісячно.

Багато в чому бізнес-план для будь-якої фірми стає першим досвідом стратегічного планування. Одночасно бізнес-план є керівництвом до виконання.

Бізнес-план може бути підготовлений менеджером, підприємцем, фірмою, групою фірм або консалтинговою організацією. Для розробки стратегії розвитку великої фірми складається розгорнутий бізнес-план. Нерідко вже на стадії його підготовки визначається партнер.

В Україні бізнес-план може мати найбільше застосування у процесі постприватизаційної діяльності підприємств, особливо в малому та середньому бізнесі. При цьому в основу приватизації може бути закладена ідея конкурсу бізнес-планів покупців підприємств як альтернативних шляхів їх подальшого та успішного найефективнішого функціонування.

Наказом Фонду державного майна України від 26.05.1995 р. затверджено “Положення про типовий бізнес-план”, розроблене відповідно до державної програми приватизації та інших нормативно-правових актів, які регламентують процес приватизації. Положення визначає порядок розробки покупцями бізнес-планів і вимоги до них.

Згідно з Положенням, бізнес-план – це документ, який містить у собі зобов’язання покупців щодо подальшої експлуатації об’єкта приватизації та обґрунтування можливостей їх виконання відповідно до вимог, що встановлюються Фондом державного майна України.

Сьогодні бізнес-план обов’язково розробляється покупцями у таких випадках:

– продаж об’єкта приватизації за некомерційним конкурсом;

– продаж контрольного пакета акцій на неконкурентних засадах іноземним інвесторам;

– при створенні спільного (за участю держави) підприємства з іноземними інвестиціями.

У бізнес-плані повинна міститися інформація, яка характеризує виробничо-господарську діяльність підприємства за останній рік в цілому та за структурними підрозділами, а також стратегічні напрями розвитку підприємства на дво-, три та п’ятирічну перспективу. Заходи та пропозиції, викладені покупцем у бізнес-плані, враховуються в разі підписання договору купівлі-продажу.

Отже, бізнес-план виконує як зовнішні, так і внутрішні, життєво важливі для діяльності кожного підприємства, функції. При пошуках партнерів, інвесторів і кредиторів добре виконаний та оформлений бізнес-план є найкращою візитною карткою підприємця: стає мож­ливою стандартизація процесу ознайомлення з підприємством, що дає змогу зекономити час і впорядкувати контакти.